کلمات کلیدی مربوط به کتاب فرهنگ لغت - فرهنگ لغت کوتاه اصطلاحات فلسفی (بدون نویسنده): رشته های فلسفی، فلسفه، مبانی فلسفه
در صورت تبدیل فایل کتاب Словник - Короткий словник філософських термінів (без автора) به فرمت های PDF، EPUB، AZW3، MOBI و یا DJVU می توانید به پشتیبان اطلاع دهید تا فایل مورد نظر را تبدیل نمایند.
توجه داشته باشید کتاب فرهنگ لغت - فرهنگ لغت کوتاه اصطلاحات فلسفی (بدون نویسنده) نسخه زبان اصلی می باشد و کتاب ترجمه شده به فارسی نمی باشد. وبسایت اینترنشنال لایبرری ارائه دهنده کتاب های زبان اصلی می باشد و هیچ گونه کتاب ترجمه شده یا نوشته شده به فارسی را ارائه نمی دهد.
15 ص. این فرهنگ لغت تعاریفی از اصطلاحات و مفاهیم اصلی فلسفی،
اطلاعات مختصری در مورد فیلسوفان مشهور و مکاتب فلسفی ارائه می
دهد - آموزش فلسفی در مورد زیبایی، در مورد توسعه هنری واقعیت.
دسته بندی های اصلی E.: \"زیبا\"، \"تراژیک\"، \"طنز\". مشکل اصلی
نگرش ارزشی خاص یک فرد به واقعیت است.
Eschatology (به یونانی: eschatos - آخرین) - دکترین سرنوشت نهایی
بشریت و جهان؛ بخشی جدایی ناپذیر از هر دین است.
اتاتیسم (به فرانسوی: etatisme، از etat - دولت) - مداخله فعال
دولت در حوزه های اقتصادی، سیاسی، معنوی و سایر حوزه های جامعه.
فیثاغورث گرایشی در
فلسفه یونان باستان است که مفهوم عدد را مطلق و خدایی کرد و آن را
پایه اولیه جهان و جوهر چیزها اعلام کرد. اسطوره (یونانی) :
mythos - داستان، افسانه) - جهان بینی جامعه اجدادی و طبقاتی
اولیه، که در آن نیروهای طبیعی و پدیده های اجتماعی معنوی و شخصیت
پردازی شده است. بازتولید اسطوره ای واقعیت مشروط به سطح پایین
توسعه تولید مادی است. مبانی علم، دین، فلسفه، اخلاق و هنر به طور
ترکیبی با هم ادغام می شوند. M. وسیله ای برای کنترل معنوی نژاد
بر فرد است.
فلسفه زبانی - جهتی در فلسفه مدرن که تحلیل امور روزمره را در نظر
می گیرد. زبان به عنوان وظیفه اصلی آن است (رایل، آستین،
ویتگنشتاین متأخر).
منطق علم قوانین و اشکال تفکر انسان است. ارسطو قوانین اصلی آن را
کشف کرد: قانون هویت. قانون عدم تناقض؛ قانون ثلث مستثنی شده
رعایت قوانین و قواعد L. تضمینی برای تفکر واقعی است.
لوگوس - در فلسفه یونان باستان - عقل جهانی، قانون
(هراکلیتوس)؛
در میان نوافلاطونیان و گنوسی ها - اندیشه و کلام خدا.
کارما - در بودیسم، جینیسم و هندوئیسم به معنای قانون مجازات
اعمال اخلاقی در گذشته است که زمانی اعمال میشود که فرد پس از
مرگ به موجودی دیگر تناسخ مییابد. \"من - دکارت\")، که از عقل
گرایی در نظریه معرفت و ماتریالیسم مکانیکی در تبیین پدیده های
طبیعی.
مفهوم شکلی از تفکر است
که منعکس کننده ارتباطات کلی تاریخی است.
15 стор. У даному словнику подано визначення основних
філософських термінів та понять, короткі відомості про відомих
філософів та філософські школи.
Приклади визначень:
Естетика (грец. еstеtikos — чуттєво сприймане) — філософське
вчення про прекрасне, про художнє освоєння дійсності. Основні
категорії Е.: «прекрасне", «трагічне», «комічне». Основна
проблема — специфічне оцінне став-лення людини до
дійсності.
Есхатологія (грец. еschatos — останній) — вчення про кінцеву
долю людства і світу; складова частина будь-якої релігії.
Етатизм (франц. etatisme, від etat —держава) — активне
втручання держави в економічну, політичну, духовну та інші
сфери суспільства.
Піфагореїзм— напрям у давньогрецькій
філософії, який абсолютизував та обожнював поняия числа і
проголошував його першоосновою світу та сутністю речей.
Міф (грец. mythos — сказання, легенда) — світогляд родового і
ранньо-класового суспільства, в якому одухотворені й
персоніфіковані природні сили та соціальні явища. Міфологічне
відтворення дійсності зумовлене низьким рівнем розвитку
матеріального виробництва. В М. синтетичне злиті зачатки науки,
релігії, філософії, моралі, мистецтва. М. — засіб духовного
контролю роду над індивідом.
Лінгвістична філософія — напрям у сучасній філософії, який
вважає головним завданням аналіз буденної мови (Райл, Остін,
пізній Вітгенштейн).
Логіка — наука про закони та форми людського мислення.
Арістотель відкрив основні її закони: закон тотожності; закон
несуперечності; закон виключенаго третього. Дотримання законів
і правил Л. є запорукою істинного мислення.
Логос — у давньогрецькій філософії — світовий розум, закон
(Геракліт);
у неоплатоніків і гностиків — думка і слово Бога.
Карма — в буддизмі, джайнізмі та індуїзмі означає закон
відплати за моральні вчинки в минулому, який діє при
перевтіленні після смерті людини в іншу істоту.
Картезіанство — напрям у філософії у XVI І— XVIII ст„
теоретичною основою якого було вчення Декарта (латинізоване
ім'я — Картезіус), що обстоювало раціоналізм у теорії пізнання
та механістичний матеріалізм у поясненні явищ природи.
Поняття — форма мислення, яка
відображає загальні історичні зв'язки,