Українська Революція гідності, агресія РФ і міжнародне право / Ukrainian Revolution of Dignity, Aggression of the R.F. and International Law

Переднє слово
Розділ I. Міжнародно-правова оцінка української Революції гідності
	Підрозділ 1.1. Дотримання прав і свобод людини як основоположний обов’язок держави: міжнародно-правовий аналіз української Революції гідності
		1.1.1. 	Право на мирні зібрання та обмеження його реалізації в Україні
		1.1.2. 	Формування та розвиток ідеї права народу на повстання у філософсько-правових концепціях світової цивілізації
		1.1.3.	Обов’язок покарання за злочини проти людяності в Україні (щодо активістів Майдану) згідно з міжнародним правом
		1.1.4.	Децентралізація повноважень органів публічної влади як вимога Майдану: національна та міжнародна зміна
	Підрозділ 1.2. Легітимність формування сучасної влади в Україні
		1.2.1. 	Щодо легітимності діючої сьогодні влади в Україні
		1.2.2. 	Позачергові вибори Президента України 25 травня 2014 року — відповідність міжнародним стандартам і законодавству України
Розділ 2. Україна в світовому правопорядку після Революції гідності
	Підрозділ 2.1. Європейський шлях розвитку України як вибір українського народу
		2.1.1. 	Асоціація з Європейським Союзом і перспективи європейської інтеграції України
		2.1.2. 	Угода про асоціацію з ЄС та перспективи поліпшення ділового клімату в Україні
		2.1.3. 	Правові засади Зони вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом
		2.1.4. 	Запровадження безвізового режиму для громадян України і європейська інтеграція
		2.1.5. 	Міжнародно-правове регулювання вільної торгівлі України з країнами ЄАВТ та інші зони вільної торгівлі в зовнішньоекономічній практиці України
		2.1.6. 	Принцип взаємної вигоди як правова основа інтеграції України до Європейського Союзу
		2.1.7. 	Правові засади забезпечення мовних прав в Україні відповідно до Європейської хартії регіональних мов або мов меншин
	Підрозділ 2.2. Міжнародно-правові гарантії безпеки України
		2.2.1. 	Будапештський меморандум 1994 року та суверенітет України: зміст і юридична природа гарантій
		2.2.2. 	Ядерні гарантії Договору про нерозповсюдження ядерної зброї та їхній зв’язок із Будапештським меморандумом
		2.2.3. 	Добровільна відмова України від ядерної зброї
		2.2.4. 	Відмова Україною від ядерної зброї та зобов’язання західних держав. Відпрацьоване ядерне паливо та радіоактивні відходи
	Підрозділ 2.3. Підтримка української Революції гідності міжнародним співтовариством. Міжнародно‑правові інституційні і договірні механізми у вирішенні міждержавних спорі
		2.3.1. 	Резолюція Генеральної Асамблеї ООН 68/262 через призму загального міжнародного права
		2.3.2.	Агресія Росії проти України: Council of Europe, quo vadis у розв’язанні міждержавних спорів?
		2.3.3. 	Визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду: очікування України
		2.3.4. 	Територіальні суперечки — судові та силові формати вирішення
		2.3.5. 	Торгові війни з Росією: причини, правові підстави та наслідки. Механізми вирішення торгових суперечок
Розділ 3. Агресія Російської Федерації проти України
	Підрозділ 3.1. Агресія Російської Федерації проти України — витоки і міжнародно‑правові кваліфікації
		3.1.1. 	Доктрина Путіна та міжнародне право
		3.1.2. 	Агресія Росії проти України — не тільки зухвалий виклик світовій спільноті
		3.1.3. 	Концепція докорінної зміни обставин у сучасному міжнародному праві та її довільне тлумачення Російською Федерацією
		3.1.4. 	Відсутність підстав для застосування Росією доктрини «R2P» («зобов’я­зання щодо захисту») до подій у Криму та на Донбасі (Христова Ганна)
	Підрозділ 3.2. Окупація та анексія Криму Російською Федерацією
		3.2.1. 	Референдум в Автономній Республіці Крим 2014 року (міжнародно-правовий аспект)
		3.2.2. 	Порівняльна характеристика випадків Косово та Криму: міжнародно-правовий аналіз
		3.2.3. 	Характеристика «референдумів» та «опитувань», проведених на сході України та в Автономній Республіці Крим у березні — травні 2014 року
		3.2.4.	Крим: чи застосовується міжнародне право військової окупації до анексованої території?
		3.2.5. 	Проблема прав корінних народів України в умовах революції гідності та іноземної окупації
		3.2.6. 	Питання громадянства та статусу місцевого населення у зв’язку з російською окупацією Автономної Республіки Крим
		3.2.7. 	Російська агресія проти України: питання права власності на окупованій території Криму та відшкодування збитків
		3.2.8. 	Правовий режим публічної власності на окупованих територіях України (на прикладі морегосподарського комплексу)
		3.2.9. 	Екологічні наслідки анексії Криму з позиції міжнародного права навколишнього середовища
	Підрозділ 3.3. Правова оцінка сепаратистських утворень «ДНР» та «ЛНР» на сході України
		3.3.1. Сепаратистські утворення як загроза суверенітету і територіальній цілісності України1
		3.3.2. 	Політико-правові та історичні аспекти існування Донецької та Луганської областей у складі України
		3.3.3. 	Проголошення «ДНР» і «ЛНР» і право народів на самовизначення: ілюзорний суверенітет чи суверенітет ілюзій
		3.3.4 	Оцінка відповідності призначення, організації та порядку проведення «референдумів» 11 травня 2014 року нормам міжнародного права та українського законодавства
		3.3.5. 	Статус сепаратистських утворень «ДНР» і «ЛНР» у міжнародних відносинах і міжнародному праві
	Підрозділ 3.4. Події на сході України: Російська Федерація як держава-агресор і держава‑експортер тероризму
		3.4.1. 	Правова оцінка фактів порушення режиму україно‑російського кордону на сході України з території Російської Федерації
		3.4.2. 	Міжнародно-правові оцінки фінансування, підтримки сепаратистів, засилання іноземних найманців на територію східних областей України з боку Російської Федерації. Перспективи визначення Росії як держави — експортера тероризму
		3.4.3. 	Міжнародно-правові оцінки намагань екстериторіального застосування російського кримінального закону за фактом застосування заборонених засобів і методів ведення війни в Україні
	Підрозділ 3.5. Гуманітарні аспекти антитерористичної операції на сході України
		3.5.1. 	Взаємодія міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини під час Антитерористичної операції у східних регіонах України
		3.5.2. 	Діяльність міжнародних організацій в Україні з надання допомоги населенню в умовах антитерористичної операції
		3.5.3. 	Захист культурних цінностей під час збройного конфлікту на Сході України
		3.5.4. 	Поняття внутрішньо переміщених осіб у міжнародному праві та їхня поява в Україні (в контексті порушення територіальної цілісності України та дій озброєних груп на сході України)
	Підрозділ 3.6. Інформаційна війна Російської Федерації проти України: юридичний аналіз необхідності зміни підходів до інформаційної безпеки держави
		3.6.1. 	Виклики національній безпеці за доби глобального інформаційного суспільства
		3.6.2. 	Державний суверенітет в інформаційній сфері: концептуальні засади
		3.6.3.	Державний суверенітет і захист інформаційної безпеки в умовах глобального інформаційного суспільства
		3.6.4. 	Інформаційна агресія Росії проти України: кваліфікація за міжнародним правом
		3.6.5.	Інформаційний спротив російській агресії: міжнародно‑правові рамки
		3.6.6. 	Інформаційна безпека — справа всього Українського народу
		3.6.7. 	Інформаційна війна Російської Федерації проти України: оцінка міжнародного співтовариства
	Підрозділ 3.7. Міжнародно-правова відповідальність Російської Федерації як держави-агресора проти України
		3.7.1. 	Збройна агресія Росії проти України: реалії та правова модель відповідальності держави-агресора
		3.7.2. 	Міжнародно-правова відповідальність Росії за терористичну війну проти України на Сході
		3.7.3. 	Обґрунтування підстав міжнародно-правової відповідальності Російської Федерації за агресію
		3.7.4. 	Політичні підстави та міжнародно-правові проблеми постійного членства Російської Федерації в Раді Безпеки ООН
		3.7.5. 	Відсутність правових підстав для членства Російської Федерації в ООН
		3.7.6. 	Наслідки агресії РФ проти України для світопорядку та системи сучасного міжнародного права
Післямова
Хронологія української Революції гідності
Хронологія війни в Україні