ویرایش:  
نویسندگان: Hunczak T.  
سری:  
 
ناشر:  
سال نشر:  
تعداد صفحات: 64 
زبان: English 
فرمت فایل : DJVU (درصورت درخواست کاربر به PDF، EPUB یا AZW3 تبدیل می شود) 
حجم فایل: 579 کیلوبایت 

قیمت کتاب (تومان) : 51,000

Toronto–Munich, 1985. — 62 p. The book "Symon Petliura and the Jews" is based on the author's article of the same title which originally appeared in 1969 in "The Jewish Social Studies" as well as his "Letter to the Editors published in the above journal a year later. Both works deal with the years 1917—1921, a complex period in the history of Ukraine intertwined with confrontations between various ethnic groups particularly the Jews and the Ukrainians. As a result there emerged certain stereotypes which to this day remain as obstacles to the normal relations between the two nations. The primary target of the undocumented accusations for alleged crimes against the Jewish people was Symon Petliura, the Head of the Ukrainian Government in 1919—1921. The book proves that nothing could be further from the truth. Even in his youth, Petliura was a supporter of the Jews who were fighing for their rights. When he became a political leader fighting for the Ukrainian cause Petliura continued to support the rights of the minorities in Ukraine, particulary those of the Jewish people. The documents added to the second edition of the book demonstrate that not only Petliura but the entire Ukrainian Government had a democratic and humanitarian attitude toward the people of Ukraine, irrespective of their nationality or religion. The best example of this attitude is the ’’Law on National-Personal Autonomy" of the national minorities of Ukraine passed by the Central Council of Ukraine on January 22, 1918. Книжка "Симон Петлюра і євреї" містить в собі статтю автора під цією назвою, що була опублікована в 1969 році в журналі "The Jewish Social Studies", ("Єврейські соціяльні дослідження"), а також його "Лист до редакції" цього журналу, надрукований рік пізніше. Обидві публікації присвячені 1917—1921 рокам, складному періодові української історії, позначеному міжетнічними конфронтаціями, особливо між євреями та українцями. У висліді утворилися певні стереотипи, які не зникли по сьогоднішній день і які стоять на перешкоді до нормальних відносин між цими народами. Найбільшим об’єктом і жертвою недокументованих обвинувачень у злочинних актах проти євреїв став Симон Петлюра, Голова українського уряду 1919—1921 років. У книжці наведено докази повної несправедливости таких обвинувачень. Навіть у свої юнацькі роки Петлюра підтримував євреїв, які боролися за свої права. Коли він став політичним діячем і почав брати участь в українських визвольних змаганнях, Петлюра не переставав захищати права меншин, зокрема євреїв, в Україні. Документи, які наведені в другій частині книжки, показують, що не тільки Петлюра, але й увесь склад Центральной Ради демократично й гуманітарно ставився до всіх жителів України, незалежно від їхньої національности чи віросповідання. Найкращим прикладом такого ставлення може служити "Закон про національно-персональну автономію" національних меншин України, який був проголошений Центральною Радою 22 січня 1918 року.